«Безпечна школа» – міф чи реальність?

А задувалися ви коли-небудь, чи відчуває себе безпечно в школі ваша дитина? Чи не зазнає вона знущань від інших? Чи відчуває вона себе захищеною, перебуваючи в оточенні подібних собі? Згідно з дослідженнями з булінгом зіткнулися 89%  українських школярів.

Булінг – це цькування, постійне та тривале. Останнім часом таке цькування у школах почало набувати все жорстокішу форму і в першу чергу від цього страждають діти з особливими потребами, які у шкільних колах називаються групою «не таких».

В Україні стартував проект «Безпечна школа» до якого може долучитися кожен з нас. Завданням проекту є спроба захистити дітей від шкільного та кібер-булінгу.

Булінг – це нове слово й нова проблема, що почала розвиватись не тільки в Україні але й в цілому світі. Саме в рамках реалізації даного проекту в Україну завітав всесвітньо відомий мотиваційний тренер Нік Вуйчич, який не з чуток знає, що таке боулінг, адже боровся, тай надалі бориться,  із ним, майже все своє життя.

Нік Вуйчич  – це знаменита на цей час людина, що народився без рук і ніг, родом з Австралії та в минулому перша дитина з особливими потребами, яка вчилась в звичайній австралійській школі поруч із здоровими дітками. Саме він допомагає підліткам в цілому світі навчитися дружити та не ображати інших.

Мені пощастило потрапити на зустріч із цією легендарною людиною, а основне відчути той неймовірний позитивний настрій, спокій та впевненість, який є у Ніка.

В Київському будинку дітей та юнацтва Нік Вуйчич мав можливість поспілкуватись з школярами на тему «Як знайти друзів та як їв втримати?», а також розповісти історії з свого шкільного, тай повсякденного життя. Донести до нас, скільки йому прийшлося пройти випробувань, щоб його почали сприймати таким як він є. Після його розповідей про свої шкільні реалії, половина залу почала плакати й захоплюватися ним, бо незважаючи на все, що йому піднесла доля, він намагається дружити та допомогти своїм «кривдникам».

«Чому Ти так робиш? Мені ж боляче! Саме з такими словами я підійшов до свого кривдника у школі…» – розповідає Нік. «Тобі насправді так боляче? Запитав у мене хлопець. І я відповів йому – так. Я більше не буду, пробач. Я не думав, що тебе так болить, я просто грався. Тоді обніми мене, відповів я йому. Він не наважувався, я сам його обняв!» – наголосив на цьому він.

Цю дивовижну історію Нік розказав на прес-конференції і всі задумалися. А справді, яку ж сміливість треба мати, щоб підійти до свого кривдника і просто поговорити! Не всі на це здатні, не у всіх на це хватило б духу, а це ж так просто. Багато речей у нашому житті залежить від самих нас, але ми боїмося взяти на себе відповідальність за них. Простіше все життя звинувачувати інших у своїх невдачах.

Нік Вуйчич – це людина з великим серцем. Саме таким він показав себе, перед українцями. На запитання чому він погодився знову приїхати до України, відповів: «Я люблю цю країну та її мешканців за їхнє бажання змінитися та стати кращими».

Тож давайте допомогти Ніку у його нелегкій праці. Давайте щоденно, щомиті змінюватися та ставати кращими. Школа – це місце, де має розкритися талант кожної дитини, тому необхідно допомогти нам школярам розвинути самоповагу і впевненість у собі за рахунок власних успіхів та досягнень, а не через приниження інших.

Для себе, після зустрічі з Ніком, я зробив висновок, що всі мають права на повагу й допомогу, і не важливо відрізняється він від тебе чи ні, потрібно завжди залишатися собою та прийняти себе таким яким ти є!

Зауважу, що проект «Безпечна школа»  відбуватиметься впродовж року та охопить всю Україну. І кожен з нас має змогу долучитися до нього, просто подолавши булінг у своєму класі, у своїй школі та між своїми друзями.

Не будьмо байдужими.

Давайте розмалюємо своє життя у кольорові фарби!

Ростислав Ворох, 13 років