Психологічна служба

В загальноосвітній школі № 3 з російською і польською мовами  навчання працює психологічна служба у складі практичного психолога та соціального педагога.
Основні завдання: просвітницька (профілактична), корекційна, відновна та розвивальна робота на основі психодіагностичних показників.

Основні напрямки розвитку служби:

1

  1. Підвищення психологічної культури всіх учасників НВП – учнів, вчителів, батьків
  2. Соціально-психологічна діагностика, моніторинг особистісного розвитку учнів.
  3. Проектування і соціально-психологічна корекція розвитку учнів.
  4. Соціально- психологічна і педагогічна реабілітація дітей і підлітків, які знаходяться у кризовій життєвій ситуації, соціально незахищених дітей і дітей з особливими потребами.
  5. Консультативно – методична допомога всім учасникам НВП.

Особлива увага в роботі психолога приділяється:

  • адаптації першокласників до навчання в школі;
  • профілактиці дезадаптації учнів при переході з початкової ланки в середню;
  • корекційно- розвивальній роботі;
  • психологічному супроводу розвитку підлітків
  • надання допомоги в професійному самовизначенні старшокласників
  • роботі з учнями старшого шкільного віку.

Представником соціальних служб у школі є соціальний педагог. Забезпечення соціальної підтримки дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених, багатодітних сімей, дітей одиноких матерів здійснюється на основі соціального супроводу цих сімей. Соціальний педагог здійснює такі соціальні заходи:

2

  • корекційно- розвивальна робота з учнями;
  • профілактична робота з учнями, батьками, опікунами, наданні соціально-диспетчерської, інформаційної допомоги;
  • корекційна робота з учнями, які стоять на внутрішкільному обліку та учнями «групи ризику»
  • надання консультацій з різних питань учням, батькам, вчителям;
  • проведення діагностики та анкетування серед учнів, вчителів, батьків.

Питання над яким працює психологічна служба школи  є вирішення проблеми неконфліктної адаптації молодої людини до суспільних змін, її підготовки до життя в суспільстві, самовизначення та самореалізації, виховання толерантності. Багатонаціональність складу учнівського колективу нашої школи вимагає високої культури  міжетнічного спілкування. Тому багато уваги приділяється вихованню  в учнів культури спілкування, терпимості, взаємоповаги, толерантному відношенню до інших. З цією метою проводяться виховні бесіди, заняття, тренінги з учнями, педагогами, батьками.

Найдієвішим заходом попередження алкоголізму, наркоманії, правопорушень серед дітей є підвищена увага і надання безпосередньої допомоги. 3Школа-найзручніше місце для превентивної роботи, бо в ній здійснюється цілеспрямоване навчання протягом років. З метою профілактики негативних проявів поведінки в учнівському середовищі в школі працює Шкільна служба порозуміння (ШСП), що складається з команди підготовлених старшокласників-посередників(медіаторів), які працюють над формуванням безпечної атмосфери в навчальному закладі, допомагають своїм ровесникам розв’язувати конфлікти мирним шляхом.

 

1)План заходів спрямований на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти

АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ

  1. Ознайомлення учасників освітнього  процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
  2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням  представників  правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
  3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.
  4. Організація роботи гуртків, факультативів із психології.
  5. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
  6. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
  7. Батьківські збори– це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань  навчання і виховання, ухвалення рішень.
  8. Консультації – форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
  9. Педагогічний консиліум – форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.
  10. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Педагогічним працівникам:

  1. Формувати  в  учасників освітнього процесу толерантне ставлення один до одного.
  2. Уникати проявів жорстокого ставлення до учнів, приниження їхньої честі, гідності та інших форм насильства (фізичного або психічного)
  3. Терміново інформувати адміністрацію ліцею про будь-які випадки неправомірного поводження працівників або здобувачів освіти до інших здобувачів.
  4. Використовувати різноманітні методи роботи для профілактики булінгу.

Класним керівникам:

  1. Забезпечити щоденний контроль за станом кожної дитини з метою попередження проявів насильства або негативний явищ.
  2. Створювати позитивну атмосферу в учнівському колективі.
  3. Терміново повідомляти адміністрацію ліцею щодо порушень правил безпечного освітнього простору.
  4. Забезпечити проведення роз’яснювальної роботи серед здобувачів освіти та батьків щодо безпечного освітнього середовища через різноманітні форми роботи.
  5. Проводити разом з психологом діагностику психологічного клімату класу і виявляти дітей, які зазнали прояви булінгу зі сторони своїх однокласників.
  6. Формувати безпечний освітній простір шляхом створення позитивного мікроклімату класу, оволодіння учнями навичок безпечної поведінки та толерантної міжособистісної взаємодії.
  7. При плануванні виховної роботи передбачити дієві заходи і форми роботи з профілактики дитячих правопорушень та безоглядності.
  8. Посилити індивідуальну роботу з ліцеїстами, схильними до правопорушень та їх батьками.
  9. Проводити години спілкування на теми: «Моббінг», «Булінг».
  10. Розробити спільно з здобувачами освіти правила поведінки у класі і слідкувати за їх дотриманням.

Практичному психологу та соціальному педагогу:

  1. Забезпечити ефективне функціонування соціально-психологічної служби з питань створення безпечного освітнього середовища.
  2. Забезпечити здійснення моніторингу ризиків виникнення всіх форм насильства серед дітей та учнівської молоді.
  3. Розробити індивідуальні програми психолого-педагогічного супроводу здобувачів освіти «групи ризику» (за потребою).

4.Здійснювати психолого-педагогічний контроль за індивідуальними та сімейними факторами, які формують у дітей схильність до агресивної поведінки та жорстокості;  своєчасне виявлення учнів, схильних до агресивної поведінки, методом педагогічної і психологічної діагностики.

5.Забезпечити проведення соціально-психологічних досліджень серед здобувачів освіти з питань попередження насильства в сім’ї, булінгу та розробити рекомендації з питань створення безпечного освітнього середовища в ліцеї.

6.Проводити спостереження за міжособистісною поведінкою дітей, проводити опитування усіх учасників освітнього процесу.

7.Проводити діагностику стану психологічного клімату класу і виявляти дітей, які зазнали або можуть піддаватися булінгу, мобінгу зі сторони своїх однокласників.

8.Спланувати профілактично-просвітницьку роботу щодо попередження  і подолання булінгу.

9.Формувати безпечний освітній простір шляхом створення позитивного мікроклімату, оволодіння здобувачами освіти навичок безпечної поведінки та толерантної міжособистісної взаємодії.

 

ПЛАН

заходів щодо профілактики булінгу

2020/2021 навчальний рік

 

№ п/п

Назва заходу

Цільова аудиторія

Термін виконання

Відповідальний

Інформаційно-профілактичні заходи

1

Обговорення питання протидії булінгу на загальношкільній батьківській конференції

Батьки здобувачів освіти

Вересень

Директор

2

Розробка пам’ятки «Маркери булінгу»

Педагогіч-

ний колектив

Жовтень

Соціальний педагог

3

Складання порад «Як допомогти дітям упоратися з булінгом»

1 – 11

Упродовж року

Соціальний педагог, практичний психолог  

4

Контроль стану попередження випадків  булінгу

Нарада при директорі

Квітень

Директор

5

Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу»

Педагогічний колектив

Березень

Соціальний педагог, практичний психолог  

6

Вивчення законодавчих документів, практик протидії цькуванню

Педагогічний колектив

Упродовж року

Заступник директора з ВР

Формування навичок дружніх стосунків здобувачів освіти

1

Проведення ранкових зустрічей  з метою формування навичок дружніх стосунків

1-4

Упродовж року

Класні керівники

2

Створення морально безпечного освітнього простору, формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії в ході годин спілкування, тренінгових занять

1-11

Упродовж року

Класні керівники  

Психологічна служба

3

Робота відеозалу . Перегляд кінострічок відповідної спрямованості

5 – 11

Упродовж року

Учителі  інформатики

 

4

Відпрацювання теми особистої гідності в ході вивчення літературних творі, на уроках історії

1-11

Упродовж року

Класні керівники, учителі літератури, історії

5

Проведення заходів в рамках Всеукраїнського тижня права «Стоп булінгу»

1-11

Грудень

Класні керівники, практичний психолог,

соціальний педагог

Психологічний супровід

Діагностичний етап

1

–      Спостереження за міжособистісною поведінкою здобувачів освіти;

–      опитування (анкетування) учасників освітнього процесу;

–    діагностика мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів учнів;

–     дослідження наявності референтних груп та відторгнених в колективах;

Усі категорії учасників освітнього процесу

 

Упродовж року

 

 

 

 

 

(За потребою)

 

Класні керівники,

соціальний педагог,

практичний психолог

2

Створення бази інструментарію для діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах

 

Вересень

Практичний психолог  

3

Діагностика стану психологічного клімату класу

1-11

Упродовж року

Практичний психолог  

4

Спостереження під час освітнього процесу, позаурочний час

1-11

Упродовж року

Практичний психолог  

5

Консультаційна робота з учасниками освітнього процесу

1-11

Упродовж року

Практичний психолог,

соціальний педагог

6

Профілактично-просвітницька, корекційно-розвивальна робота з учасниками освітнього процесу

1-11

Упродовж року

Практичний психолог,

соціальний педагог

Робота з батьками

1

Тематичні батьківські збори «Протидія цькуванню в учнівському колективі»

1-11

Упродовж року

Класні керівники  

2

Поради батькам щодо зменшення ризиків булінгу та кібербулінгу для своєї дитини

1-11

Упродовж року

Соціальний педагог, практичний психолог

3

Тренінг «Як навчити дітей безпеці в Інтернеті»

За запитом

Січень – Лютий

Соціальний педагог

.

4

Інформаційна робота через інтернет-сторінки

 

Упродовж року

Соціальний педагог, практичний психолог  

 

 

2) порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу в закладі освіти

ПОРЯДОК

подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв

про випадки булінгу (цькуванню) в закладі освіти

Загальні питання

  1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
  2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).
  3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники,

працівники та педагогічні працівники ліцею та інші особи.

  1. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.
  2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

    Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

 

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  1. систематичність (повторюваність) діяння;
  2. наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  3. дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)

  1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору гімназії.
  2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу(цькування)

здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування)  (далі – Заява).

  1. Заяви, що надійшли на електронну пошту ліцею отримує секретар-друкарка, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.
  2. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто директор ліцею або його заступник.
  3. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
  4. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
  5. Датою подання заяв є дата їх прийняття.
  6. Розгляд Заяв здійснює директор ліцею з дотриманням конфіденційності.

Відповідальна особа

  1. Відповідальною особою призначається працівник гімназії з числа педагогічних працівників.
  2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення директора ліцею.
  3. Відповідальна особа призначається наказом директора ліцею.
  4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

  1. За результатами розгляду Заяви директор гімназії видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.
  2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.
  3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор ліцею створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
  4. Комісія створюється наказом директора ліцею.
  5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор гімназії та інші заінтересовані особи.
  6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.
  7. Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор гімназії зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.
  8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор гімназії  має повідомити постраждалого.
  9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
  10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
  11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

Терміни подання та розгляду Заяв

  1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
  2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
  3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
  4. За результатами розслідування протягом 1 робочих дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.
  5. Директор гімназії зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

 

3) порядок реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відповідальність осіб причетних до булінгу

 

Реагування на доведені випадки булінгу

  1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор гімназії:

– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

  1. Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом ліцею та затверджуються директором закладу.
  2. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

  1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:

«Стаття 173 п.4» . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.